Про Рiздво у Фiнляндii

ПОГЛЯД З ДАЛЕКУ.

1. Про Різдво в Фінляндії.

Взимку, яка б вона не була, зі снігом чи зі зливою, ми з самого дитинства маемо щасливі дні, які пов/язані з низкою ялинково-свіччиних свят на протязі трьох тижнів. На Україні – в січні. У Фінляндіі – в кінці грудня, на початку січня, бо вона країна лютеранського віросповідування. Для пересічного громодянина ця інформація більш ілюстративна через комедійний фільм «Один вдома». Пам/ятаете малюка, який бігає від 2-х бандюків по вулицях, фантастично прикрашених багатовогняною і різнобарвною ілюмінацією? Такого „віконця”, щоб дійсно зрозуміти духмяність зимового свята на батьківщині Діда Мороза, вважаю, замало. Ось з цього приводу до вашої уваги нотатки на цю тему.
Офіційно святкування Різдва по канонах лютеранської церкви починаеться за 4 тижневих неділі до самого Різдва. Так у першу таку неділю, або перший адвент (цього року 30.11) ввечері у міста і села приїздить «Йоулупуккі» ( Дід Мороз ) і урочисто відкриває початок святкових днів. Для дітлахів це незабутнє видовище: площа в центрі міста, осяяна вогнями, стілізовані сані, з яких довгожданний цілий рік північний гість промовляє урочисті слова і щедрою рукою розкидає навкруги цукерки. Жменька їх, що принесена додому, – це найдорожчий символ розпочатого різдвяного свята. У цей день у домівках запалюється перша свічка. У ті ж часи спалахують перші різдвяні лампочки в магазинах та конторах, на житлових вікнах та балконах. Міські центри заливае море світла. (Точнісінько, як у «Один вдома»!). Увечері по всій країні проводяться урочисті церковні концерти. І з цього ж часу розпочинаються «піккуйоулу», так звані маленькі різдва. Це стало традицією у Фінляндіі ще з 1920-х років. Кожен роботодатель, незалежно від розміру підприемства, влаштовує таке свято для свого персоналу. Свої вечірки влаштовують і інші організаціі. Це може бути розіграна казка, п/єса, веселий концерт (ми такий робили, коли навчалися на мовних курсах) або просто тепла бесіда під чашечку кави та різдвяні тістечка (про них ще буде слово нижче).
Треба відмітити один дуже важливий день для фінських шведів (до речі у Фінляндіі дві державні мови, хоча фінських шведів всього 5,7 % від усього населення). 13-го грудня по всій країні святкується День Люсіі або Лючіі. Свята дівчина була страчена у 300-му році у Сіціліі як християнка. Перед стратою її осліпили. Тому її вважають заступницею сліпих. До того ж раніше цим днем відмічали самий короткий день року, і тому Люсія (Лючія), королева світла, стала так популярна на півночі. Цього дня обирається загальнонаціональна Люсія (Лючія) з 12 претенденток і відбуваеться присвячений їй урочистий марш від Кафедрального Собору на Сенатській площі столиці до Палацу Фінляндіі. Потім, до початку Різдва, дівчина повинна з благодійною місією обійти лікарні, будинки престарілих, приюти. Щорічно вона має зустріч з лауреатами Нобелевської преміі поряд з королем Швеціі. Розповсюджуеться атрибутика, присвячена святій, як символ любові до ближнього. Зібрані гроші передаються організаціі «Фолкхельсан», яка в країні є організатор численних програм охорони здоров/я.
Коли приходить другий адвент ( друга передріздвяна неділя), умовно запалюється друга свічка. Умовно, тому що у цей час ввечері у кожному вікні можна побачити не те що дві свічки, а десяток. Фінни настільки полюбляють прикрашати свої домівки, балкони, подвір/я різними електричними прикрасами до цього свята, що коли приходить черга запалювати традиційну третю свічку, місто вже повністю має той святковий вигля, як у фільмі „Один вдома”. Четвертий адвент – це початок придбання ялинки. Її вносять в домівку 23-ого грудня, встановлюють, прикрашають. Одна з традиційних іграшок – „хіммелі”, висяча геометрична солом/яна прикраса. Обов/язково виставляють на подвір/і снопи вівса для птахів. Їх можна без проблем купити у кожному магазині, бо завезені вони і дбайливо складені там заздалегідь.
24 грудня, канун Різдва, називається „аатто”. У цей день фінни обов/язково паряться у сауні. Наприклад, у будинку, де ми живемо, є сауна, і кілька днів тому з/явилась об/ява, що різдвяна сауна буде відбуватися у такій черзі: жінки з12.00 до 14.00, а чоловіки з 14.00 до 16.00. Чесно кажучи, я не збираюсь туди йти. Мені приємніше ходити в сауну у свою чергу по суботах. А от інші подіі цього дня мені більш до вподоби. О 12 годині дня по радіо та телебаченню з Турку, бувшої столиці Фінляндіі, проголошується на всю країну „різдвяний спокій”. Більшість сідає за так званий перший різдвяний стіл. До речі, до нього входять з року в рік традиційні блюда. Як закуска, це вінегрет, запеканка з брюкви, свіжопросолена сьомга, сельдь «стекольщика». Основні блюда складаються з печінкового паштету, рисової каші і , як гвіздок всього свята, безумовно, різдвяний окорок, запечений цілковито у діховці. На солодке подають пряники «Пипаркакут» та різдвяні глинтвейн і тістечка „Йоулутортут”. Зацікавлених хазяйок можу завірити що блюда прості і способом приготування мало чим відрізняються. (Як приклад, в кінці нотаток, два рецепти для них). Коли сонце сідає, люди їдуть до церкви. Слухають службу, несуть на могили родичів свічки. Фінський цвинтар у канун Різдва – це незабутнє видовище! Тисячі свічок на снігу створюють космічну картину мерехтливого світла і грандіозноїї темряви! Після повернення додому, перш ніж сісти за великий різдвяний стіл, всі чекають приходу «Йоулупуккі» (Дід Мороз). Це, звичайно, переодягненний батько, або сусід, або родич. Обов/язково повинен бути і помічник, одягнений у червону довгу шапочку та червоні колготки. «Йоулупуккі» (Дід Мороз) завжди запитує: «Є тут хороші діти?». Відповідь, самі розумієте, одна и галаслива: «Є!». Довгожданий гість з білою бородою і шубою приносить з собою велику корзину, а не мішок, з подарунками. Він вислуховує пісеньки дітей та дорослих, розповідає про Лапландію і гору Корватунтурі, де живе, потім додає, що на нього чекають в інших місцях і йде з домівки. Подарунки роздає помічник.
25 грудня, тобто день Різдва, проходить у Фінляндіі спокійно. Традиційно це тихий день, єдине заняття в який – участь у церковній службі, за якою можна слідкувати і по телевізору. На вулицях нікого немає. Враження таке, що всі ніби-то раптом виїхали з городу. Де не де побачиш чийюсь фігуру, да і та біжить поспіхом, ледь не ховаючись.
26 грудня, другий день Різдва, називається „Тапанінпяйвя” ( день Тапані або св.Степана). Це день зустрічей друзів, веселих вечірок, так званих „степанівських” танців у ресторанах…
Новий рік ( 31 грудня) у Фінляндіі – це своєрідне повторне Різдво, коли пригощаються різдвяними яствами, але, на відміну від Різдва, зустрічають ну дуже шумно! Один єдиний раз на рік, з 27.12 по 31.12 міська влада дозволяє продавати у окремих магазинах …петарди! Боже праведний, які тільки зразки не побачиш у рекламних газетах! Від ракет довжиною з добрий огірок до «стрілялок» в півмізинця! А от запускати іх можна тільки 31.12, і то тільки ввечері. І коли він приходить… Біля нашого дому стоїть гора. На ній ліс, якому добра сотня років. Це, можна сказати, своєрідна паркова зона, бо по лісу прокладена дорога з ліхтарями. Таких зон по місту кілька. Так от, у Новорічну ніч на цій горі починаються ну справжні ввоєнні дії! Стоїть така стрілянина, вгору з-під дерев летить така безлічь трасуючих вогнів, що любий режисер воених фільмів позаздрив би таким піротехнічним ефектам! Все вщухає о 6-ій годині ранку 1 січня . Такі правила, і нікому не дозволяється їх порушувати! Може і поліція приїхати!
Останній святковий день – крещення 5 січня, який проходить спокійно, відмічений церковними службами.
Завершуючи ці свої нотатки, хочу підкреслити, що час від Різдва до крещення у Фінляндіі присвячен сім/ї, і перш за все дітям. Він нагадує, про те, що легко губиться у буденності: про інших людей, про традиціі, родинні коріння, про благовоління до всяк живущого на Землі.

Рецепти хазяйкам:
1 Сельдь «стекольщика».
4 великі сельді (або інша риба, подібна за якістю)
3 головки репчатого цибулі
2 морквини
30 горошин душистого та білого перця
4 лаврових листа.

Риба вимочується ніч у холоднцй воді або рівній пропорціі води і молока. Воду потрібно кілька разів міняти. Зробити маринад (3ст. оцету, 3ст. цукру, 6 ст. води). Рибу після вимочування розчинити, промити, порізати на куски. Порізати цибулю і моркву кружечками. Викласти шарами у скляній посудині цибулю, моркву, рибу. Залити маринадом. Найкращий смак через 4-5 днів.

2. Тістечка «Йоулутортут».
Тісто: 200 г вершкового масла або маргарину, 2ст. муки, вода, 1ст.ложка оцету.
Начинка: сливовий джем

Зробити тісто, охолодити до затвердення. Потім розкатати, складая кілька разів. Рихле тісто розкатати на лист 0,5 см., порізати на квадрати 7×7. Всередину кожного квдратика покласти джем. Скласти тістечко у вигляді крила вітряка. Помазати яйцем, випікати у духовці при 250С.

Смачного!